Освіта, сповідь дитини...
Цікаві міркування одного учня європейської школи...
- Я більше не можу всього цього виносити. Всі ці
"ти впораєшся! Я вірю в тебе!" "Ну нічого, що не зробив домашнє
завдання, не страшно". "Не встиг на іспиті? Хочеш додаткову годину? А калькулятор
хочеш? Чи: можеш скористатися телефоном і погуглити. Все вийде!"
"Не вийшло? Не переймайся, ти дуже розумний і в усьому
розберешся!" При тому, що я навіть не намагався. Я просто сказав, що не
вийшло, тому що мені було лінь вирішувати ці десять сторінок.
- Мені набридло, що у мене стільки вільного часу. Мені
нічого не треба робити. Мені все сходить з рук. Мені все дозволено, тому що
"нічого страшного", "всі в мене вірять", і взагалі "всі унікальні, в
своєму темпі, всі генії, креативні і прекрасні!"
