 |
| Великий вчений чн великий шулер? |
Спецальна Теорія Відносності – хто її створив?
Однією із грандіозних і фундаментальних теорій, яку
створило людство є спеціальна теорія відносності (СТВ). Пріоритет та авторство
належить Альберту Айнштайну, робота якого «До електродинаміки рухомих тіл»,
направлена в науковий журнал в 1905 році. Саме в цій роботі було викладено те,
що ми називаємо спеціальною теорією відносності.
Одночасно з Айнштайном відправив до друку свою роботу
Анрі Пуанкаре. В ній містилися не лише численні математично обґрунтовані
результати, викладені в роботі Айнштайна, але і багато інших математичних
висновків, які у Альберта Айнштайна відсутні.
Проте пріоритет у створенні теорії відносності приписують
Айнштайну.
Цікаво чому?
Візначу, що дана публікація була четвертою в 1905 році
після робіт по квантовій оптиці (підтвердженні гіпотези Планка про кванти),
молекулярній кінетичній теорії та роботи, яка запропонувала новий спосіб
визначення розмірів молекул.
Не вдаючись у подробиці перших трьох робіт, хотілось би
зупинитись на четвертій.
В основу СТВ А.Айнштайн поклав два принципи:
перший – принцип відносності, котрий стверджує, що у всіх інерціальних системах відліку (ІСВ) всі фізичні явища протікають однаково при однакових початкових умовах;
другий принцип стверджує, що швидкість поширення світла не залежить від руху джерела і є максимально допустимою.
Використовуючи лише ці два принципи, вченим було
розроблено принципово нове вчення про простір-час.
Наслідки теорії були дуже
несподівані та неочевидні:
- час у рухомих системах протікає повільніше;
- розмір предмета залежить від його швидкості і є максимальним у нерухомій системі відліку;
- маса тіла не є константою, вона зростає зі швидкістю;
- не можливо досягнути швидкості світла і тим більше її перевершити;
- час і простір є невіддільними один від одного і правильніше було би їх називати одним словом – часопростір.
Але…
Перший принцип дуже нагадує принцип відносності Галілея,
сформульований ним на початку 17 століття:
у всіх ІСВ всі механічні явища протікають однаково.
Даний принцип був узагальнений та розширений Ісааком
Ньютоном:
в середині лабораторії, котра рухається не обертаючись рівномірно та прямолінійно по відношенню до абсолютного простору, ніякими механічними експериментами неможливо виявити її рух: всі механічні процеси всередині лабораторії протікають аналогічно, якби вона була би нерухомою.
Проте ще дальше пішов у своїх переконаннях видатний
французький математик, фізик-теоретик, філософ, історик науки Анрі Пуанкаре,
котрий, аналізуючи відомі електромагнітні явища та закони доповнив принцип
відносності Галілея-Ньютона:
у всіх ІСВ електромагнітні явища протікають однаково; підтвердивши це перетвореннями Лоренца.
З огляду на сказане вище, можемо зробити висновок, що
пріоритет у формулюванні першого принципу СТВ належить аж ніяк не Айнштайну, а
Галілею-Ньютону-Пуанкаре.
Щодо другого принципу СТВ.
Він ґрунтується на висновках, зроблених після відомого експерименту
Майкельсона-Морлі, підсумком якого є відсутність ефірного вітру (абсолютної
СВ). Проте, визначаючи швидкість світла,
виявлено, що вона не залежить від швидкості руху Землі, яка дорівнює 30 км/сек
(!).
Ірландський фізик Джордж Фітцджеральд висловив
припущення, що результати експерименту Майкельсона-Морлі можна було би
зрозуміти, якщо припустити, що рухомі об’єкти зменшуються в довжині по напрямку
руху. Свої міркування він виклав у статті, котру надруковано в американському
журналі «Наука» у 1889 році.
Невдовзі, у 1892 році, до ідеї скорочення рухомих тіл,
прийшов нідерландський фізик Хендрик Антон Лоренц, котрий також опублікував
свою працю.
Надалі міркування Лоренца були наступними. В основі
електромагнетизму лежать рівняння Максвелла. Для того, щоб вони не змінювались
при переході від однієї ІСВ до іншої, то
перехід між ними повинен бути таким…(і далі він сформулював відомі
перетворення, названі його ім’ям).
Цією роботою зацікавився Пуанкаре, доповнивши холодні
математичні формули теплом фізичного змісту.
А що ж тоді відкрив Айнштайн?
Чому спеціальна теорія відносності – теорія лише Айнштайна?
Можливо, тому, що він…
 |
| Я всіх розвів як кроликів. |
Варто дослідити:
Немає коментарів:
Дописати коментар