24.08.21

Порозумітися "ви Львові"


Як це сказати по-львівськи?


Львів



Meнi, як людинi, щo живe y Львoвi, стaє дивнo, кoли хтoсь з yкрaїнцiв нe рoзyмiє тaкi звичнi для львiв’ян слoвa – “кoбiтa” чи “кaнaпкa“.

A спрaвa вся в тoмy, щo Галичина дoвгий чaс жилa oкрeмo вiд рeшти Укрaїни, пiд влaдoю тo Aвстрo-Угoрщини, тo Пoльщi, звiдки i влилoсь y нaшy мoвy стiльки гaрних слiв. Дeякi з нищeпривeдeних слiв вживaються пoвсякдeннo y Львoвi i зaрaз, дeякi мoжнa пoчyти лишe y зaхiднoyкрaїнських сeлaх, дeякi зoвсiм зaстaрiли. Oтoж…

 

 

Словник галицького діалекту:

Алярм – сигнал, тривога
Амбулянс – медична допомога
Андрус – злодій
Андрути – вафлі

Багнет – штик
Балакати – говорити (балак – розмова)
Бальон – повітряна куля
Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою
Баняк – каструля

Батяр – шибеник, хуліган
Бздура – нісенітниця
Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися

26.04.21

"Лайка"...

Автентичні лайки Закарпаття...
Цікаво... 


Зелені Карпати...


Край України, тут своя культура, своя кухня і своя мова, яку не розуміють в інших куточках нашої вітчизни.

На своїй автентичній говірці балакають наші земляки - закарпатці. Найцінніше – це автентичні лайки  закарпатців.

Хоча є цілком цензурні лайки, як-от: «Качка би тя копнула», «Мачка би тя копнула», «Фрас тя знає», «Роздеру тя гигамана», «Розорвутя ги жабу», «Ставись ми в гиртанках скоминов»…

Але є й із побажанням лиха, тобто такі, що мають характер прокльонів. Зокрема: «Гута би тя трафила», «Фрас би тя побив», «Грум би тя вдарив», «Нєвоя би тя взяла», «Чорт би тя взяв», «Заклявбисся», «Пропалабись», «Бокорвань би тя на язик всадив», «Корела би тя забрала», «Гомбиця би тя вбила», «Гигало би тобов».

28.06.20

Ворбець Б.Д. (11 квітня 1931 – 5 березня 2007 року)

Воробець Б.Д.

Про Великого Вчителя, науковця, шахіста, львів'янинина...






«Помер Воробець Богдан Дмитрович, мій викладач математики в Львівському фізико-математичному ліцеї. Не вмію гарно говорити... Просто він один з найкращих людей, серед тих з ким я стикався... Кажуть, з понеділка на вівторок, з ручкою в руках. Хороша смерть напевне, він до самого кінця займався улюбленою роботою...», - написав один з його учнів.


Він був талановитим науковцем в ті роки, коли науковцем ставали за покликом серця. Богдан Дмитрович відкривав очі на науку математику у стінах Львівського Національного (тоді ще Державного) Університету не лише майбутнім математикам, але й допитливим фізикам. Багато фізиків та викладачів фізики у 80-90-х роках могли з гордістю сказати, що мене вчив Воробець Б.Д., або «Я пройшов (здав) математику у Ворбця»...

Від був психологом від бога. Його філософські висновки були дуже глибокими, досконалими та своєчасними.  Пригадую його розповідь про те, як він вирішив підняти свій життєвий авторитет в очах студентів-фізиків. Одного разу Богдан Дмитрович (до слова не одружений) запросив свою колегу, доволі вродливу викладачку "на каву". Кав’ярня знаходилася по вулиці Щербакова. Звичайно студенти йдучи по Драгоманова (дотична вулиця, на якій розміщено будівлі фізичного факультету) не могли цього не помітити. Звісно, що студентська «молва» швидко зробила побачене одиницями доступне всім. З того моменту, за словами Богдана Дмитровича, він суттєво виріс в очах своїх студентів…

18.04.20

Цитати про фізику, фізиків та навчання

     "Пам’ятники науки існують вічно"     
(Вольтер)




  • Здоровий глузд у фізики — це ті забобони, які формуються у віці до 18 років. (А. Ейнштейн)
  • Те, чого сьогодні навчається в класі одне покоління, стане нормою життя наступного. (А. Лінкольн) 
  • Всі ідеї в науці народилися в драматичному конфлікті між реальністю і нашими спробами її зрозуміти. (А. Ейнштейн)
  • Немає нічого більш винахідливого, ніж природа. (Цицерон)
  • Існує лише те, що можна виміряти. (Макс Планк)
  • Коли бачиш рівняння Е = mс2, стає соромно за свою балакучість. (Станіслав Ленц)
  • Якщо б я міг згадати назви всіх елементарних частинок, я би став ботаніком. (Енріко Фермі)
  • Господь не тільки грає в кості, але до того ж закидає їх інколи туди, де ми їх не можемо не побачити. (Стівен Хокінг)
  • Не наша справа наказувати Богові, як йому слід керувати цим світом. (Нільс Бор)

09.03.20

Найкраща...

   УКРАЇНСЬКА МОВА  

в 1934 році на конкурсі краси мов у Парижі була визнана, 
як найкраща, наймилозвучніша й найбагатша мова світу...




УКРАЇНСЬКА МОВА в 1934 році на конкурсі краси мов у Парижі була визнана, як найкраща, наймилозвучніша й найбагатша мова світу, і зайняла друге місце після італійської.


В 2012 році занеса у Книгу рекордів Гіннеса, і віднині на ПЕРШОМУ місці, встановивши рекорд за тривалістю музичного телемарафону національної пісні. Лише українські композиції лунали без перерви на рекламу в прямому ефірі 110 годин. Попередній такий рекорд був встановлений Італією в 2010 році у місті Пезаро – 103 години 9 хвилин 26 секунд.