10.02.15

Педагогіка...

 Краща вчителька

На початку навчального року класний керівник шостого класу стояла перед своїми колишніми п'ятикласниками. Вона оглянувши своїх дітей сказала, що всіх їх однаково любить і рада бачити. Це було брехнею, так як за однією з передніх парт, зіщулившись у грудочку, сидів один хлопчик, якого вчителька не любила.

Вона познайомилася з ним, як і з усіма своїми учнями, у минулому навчальному році. Ще тоді вона помітила, що він не грає з однокласниками, одягнений в брудний одяг і пахне так, ніби ніколи не мився. З часом ставлення вчительки до цього учня ставало все гіршим і дійшло до того, що їй хотілося покреслити всі його письмові роботи червоною ручкою і поставити одиницю.

Якось раз завуч школи попросив проаналізувати характеристики на всіх учнів з початку навчання їх у школі, і вчителька поставила справу нелюбимого учня в самий кінець. Коли вона, нарешті, дійшла до неї і без всякого бажання почала вивчати її, то була приголомшена.



Вчителька, яка вела хлопчика в першому класі, писала: "Це блискуча дитина, з променистою усмішкою. Робить домашні завдання чисто й акуратно. Одне задоволення перебувати поруч з ним".

Вчителька другого класу писала про нього: "Це чудовий учень, якого цінують його товариші, але у нього проблеми в сім'ї: його мати хвора на невиліковну хворобу, і його життя вдома, повинно бути, суцільною боротьбою зі смертю".

Вчителька третього класу зазначила: "Смерть матері дуже сильно "вдарила" по ньому. Він намагається з усіх сил; його батько не виявляє до нього інтересу і його життя вдома скоро може вплинути на його навчання, якщо нічого не зробити".

Вчителька четвертого класу записала: "Хлопчик необов'язковий, не проявляє інтересу до навчання, майже не має друзів і часто засинає прямо в класі".

Після прочитання характеристик вчительці стало дуже соромно перед самою собою. 
Вона відчула себе ще гірше, коли на Новий рік всі учні принесли їй подарунки, загорнуті в блискучий подарунковий папір. Подарунок її нелюбого учня був загорнутий в грубий коричневий папір. Деякі діти стали сміятися, коли вчителька вийняла з цього згортка браслетик, в якому бракувало кількох каменів і флакончик парфумів, заповнений на чверть. Але вчителька придушила сміх у класі, вигукнувши: "О, який гарний браслет!" Відкривши флакон, побризкала трохи духів на зап'ясті. У цей день хлопчик затримався після уроків, підійшов до вчительки і сказав: "Сьогодні ви пахнете, як пахла моя мама". Коли він пішов, вона довго плакала.

Через якийсь час нелюбимий учень став повертатися до життя. В кінці навчального року він перетворився на одного з найкращих учнів.
Через рік, працюючи вже з іншими, вона знайшла під дверима навчального класу записку, де хлопчик писав, що вона найкраща з усіх вчителів, які у нього були за все життя.

Минуло ще п'ять років, перш ніж вона отримала ще один лист від свого колишнього учня. Він розповідав, що закінчив коледж і зайняв за оцінками третє місце в класі, і що вона продовжує бути кращою вчителькою в його житті.
Минуло чотири роки і вчителька отримала ще один лист, де її учень писав, що, незважаючи на всі труднощі, скоро закінчує університет з найкращими оцінками, і підтвердив, що вона досі є кращою вчителькою, яка була у нього в житті.

Через ще чотири роки прийшов ще один лист. Цього разу він писав, що після закінчення університету вирішив підвищити рівень своїх знань. Тепер перед його ім'ям і прізвищем стояло слово доктор. І в цьому листі він писав, що вона найкраща з усіх вчителів, які були у нього в житті.
Час йшов. В одному зі своїх листів він розповідав, що познайомився з однією дівчиною і одружується з нею, що його батько помер два роки тому і запитав, чи не відмовиться вона на його весіллі зайняти місце, на якому зазвичай сидить мама нареченого. Звичайно ж, вчителька погодилася.

В день весілля свого учня вона наділа той самий браслет з відсутніми камінням і купила ті ж духи, які нагадували нещасному хлопчикові про його маму. Вони зустрілися, обнялися, і він відчув рідний запах. "Спасибі за віру в мене, спасибі, що дали мені відчути мою потрібність і значущість і навчили вірити в свої сили, що навчили відрізняти добре від поганого". Вчителька зі сльозами на очах відповіла: "Помиляєшся, це ти мене навчив всьому. Я не знала, як вчити, поки не познайомилася з тобою".




https://plus.google.com/u/0/b/108313858341384944153/